Розробка систем керування для контейнерних терміналів

Прибутковість контейнерного терміналу безпосередньо залежить від швидкості обробки вантажів, тому оптимізація процесів у цьому бізнесі відіграє важливу роль. Використовуючи інтелектуальну систему управління, ви зможете поставити на рейки більшість рутинних завдань: приймання та відвантаження контейнерів, писк контейнера на майданчику, тарифікацію, моніторинг та інших.

Це дозволить раціональніше використовувати вантажну техніку та робочий персонал, а також мінімізує час вантажопереробки.

Якщо говорити предметніше, то системи управління для контейнерних терміналів здатні вирішувати такі завдання:

• Прийом та видача контейнерів з автоматичним інформуванням експедиторів, власників вантажу та інших сторін.
• Автоматизація обробки запитів клієнтів.
• Документування всіх дій із контейнерами.
• Управління переміщенням контейнерів територією терміналу.
• Позиціонування – пошук оптимального місця зберігання контейнера на майданчику.

• Постановка завдань операторам та комірникам, з можливістю контролю їх виконання.
• Автоматизація відбору контейнера за глибиною стека.
• Проведення інвентаризацій.
• Автоматична тарифікація послуг.
• Інтеграція контейнерної системи із логістичними процесами.
• Моніторинг місцезнаходження контейнерів та надання відповідної інформації вантажовласникам.

Інтелектуальна система дозволяє як ефективніше управляти процесами, а й робить їх контрольованими. З її допомогою ви зможете у режимі реального часу відстежувати завантаженість персоналу та техніки, час простою складів, кількість заявок від клієнтів та якість їх обробки.

При створенні таких систем враховуються бізнес-процеси та потреби конкретного терміналу, тому їхня функціональність для різних підприємств може суттєво відрізнятися. Розглянемо докладніше, як будується розробка і які технології для цього використовуються.

Вибір оптимальних технологій є дуже важливим при розробці будь-якого програмного забезпечення. Саме від них залежить продуктивність проєкту, можливість його подальшого розвитку, здатність інтеграції із зовнішніми сервісами та ін. Щоб підібрати оптимальний стек, наші фахівці виконують певні підготовчі роботи:

• вивчають вимоги клієнта;
• аналізують програмне забезпечення, яке вже використовується у роботі терміналу;
• створюють поверхневу документацію проєкту.

Також важливо те, на яких пристроях працюватиме система керування. Наприклад, в офісі зручно використовувати десктопні додатки, а для фахівців, які часто переміщаються територією підприємства, будуть краще мобільні або веб-додатки.

Відповідно, для розробки таких рішень використовуватимуться різні технології.

Отже, якщо резюмувати, то технологічний стек може бути таким:

• Для десктопних програм: мови програмування Python/PHP/С++ та фреймворки Yii2/Laravel.
• Для мобільних додатків: мова Swift для IOS та Java/Kotlin для Android, або кросплатформовий фреймворк Flutter та мова Dart.
• Для веб-застосунків: Python/PHP/Node.js для бекенда, а для фронтенду — статичні технології HTML/CSS/JavaScript або реактивні Vue.js/React.js.

Під час створення систем управління ми дотримуємося методології SCRUM, яка передбачає ітеративний підхід до розробки. Тобто всі роботи виконуються короткими спринтами — до двох тижнів, які потім презентуються замовнику.

Крім методології розрізняють ще й етапи розробки — це певні стадії виробництва, через які проходить проєкт під час реалізації. Розглянемо шість основних із них.

Етап 1. Дослідження

Щоб система управління терміналом була ефективною та задовольняла потреби бізнесу, перед початком розробки проводиться дослідження, під час якого фахівці вивчають:

• внутрішні процеси для підприємства;
• побажання та вимоги замовника;
• досвід використання аналогічних систем;

• сторонні послуги, які вже використовуються в роботі терміналу.

Всі ці та інші питання обговорюються з представниками клієнта на зустрічах онлайн або офлайн.

Етап 2. Проєктування, документація та вибір технологій

Основне завдання проєктування полягає в тому, щоб визначити, яким саме функціоналом повинна володіти система управління для ефективного вирішення завдань, які ресурси будуть потрібні для його реалізації, як виглядатиме інтерфейс і за якими формулами виконуватимуться ті чи інші розрахунки.

Фактично, проєктування є фундаментом проєкту, на якому будується подальша розробка та тестування.

Етап 3. Розробка дизайну

На цьому етапі UI-дизайнери створюють логічне та продумане візуальне оточення, в якому працюватимуть кінцеві користувачі. Важливо, щоб дизайн був зручним та інтуїтивно зрозумілим, тому найчастіше розробляється індивідуально, з урахуванням функціональних особливостей проєкту.

Етап 4. Програмування

Етап програмування можна розділити на дві складові:

• Frontend. Розробка клієнтської частини проєкту, яка включає верстку, створення анімацій, обробників подій та інших інструментів, що забезпечують комфортну взаємодію користувача з сервером.
• Backend. Це серверна частина проєкту, що відповідає за зберігання та обробку інформації. При її створенні розробники проєктують архітектуру баз даних, налаштовують сервери, пишуть код функціоналу та виконують інтеграцію системи керування із зовнішніми сервісами за допомогою API-інтерфейсів.

Етап 5. Тестування

Перед випуском у реліз система управління проходить кілька рівнів тестування: інтеграційне, функціональне та приймальне. Це дозволяє виявити та своєчасно усунути більшість технічних проблем у програмному забезпеченні.

Етап 6. Технічна підтримка та розвиток

Фінальний етап – це переведення проєкту на технічне обслуговування.

Справа в тому, що під час тестування неможливо спрогнозувати всі можливі сценарії використання системи в реальних умовах, через що користувачі можуть стикатися з різними непередбаченими проблемами. У таких випадках помилки швидко аналізуються та усуваються розробниками.

Також варто зазначити, що після релізу ви можете продовжити розвиток системи управління та додавати до неї новий функціонал. Таким чином, програмне забезпечення зможе зростати паралельно з вашим бізнесом і завжди залишатиметься актуальним.

Зрозуміло, запровадження будь-якого програмного забезпечення має бути фінансово виправданим. Як показує практика, інвестиції в інтелектуальні системи управління контейнерним терміналом окупаються в середньостроковій чи довгостроковій перспективі — залежно від розміру підприємства та обсягу вантажів.

Використовуючи таку систему ви зможете підвищити пропускну здатність свого терміналу за рахунок більш швидкої вантажообробки, а також скоротите витрати

на технічні витрати, наприклад такі, як використання стороннього софту, холостий хід та зайве знос вантажопідйомної техніки, оплату за простий склад та інше.

Компанія AVADA MEDIA має великий досвід у розробці систем для автоматизації контейнерних терміналів. Під час роботи над проєктом ми завжди намагаємось налагодити тісну комунікацію з клієнтом та використовуємо свої знання, щоб знаходити найкращі рішення для його бізнесу.