Функціональне тестування: типи та особливості

Функціональне тестування – це вид QA, під час якого перевіряється відповідність програмного продукту заздалегідь визначеним технічним вимогам та очікуванням споживачів. Воно може виконуватися вручну або з використанням спеціалізованого ПЗ.

Залежно від рівня доступу до коду проєкту виділяють два методи функціональних тестів:

• Blackbox, або тестування «чорної скриньки» – проводиться QA-інженерами і не стосується програмного коду.
• Whitebox, або тестування «білої скриньки» – враховує роботу внутрішніх механізмів, систем та компонентів продукту і часто виконується розробниками.

Завантажуючи програму на свій смартфон або відкриваючи сайт в інтернеті, людина очікує, що ПЗ працюватиме коректно, і впорається з покладеними на неї завданнями. Переконатися, що це дійсно так, розробники можуть за допомогою функціонального тестування. Послідовні та структуровані перевірки допомагають виявити в продукті технічні проблеми, і своєчасно їх виправити ще до того, як програма потрапить до рук кінцевого користувача.

Переваги функціональних тестів:

• Вони гарантують випуск робочого продукту, без багів та дефектів.

• Дають чіткі гарантії, що проєкт відповідає очікуванням клієнта.
• Забезпечують клієнтам хороший досвід користувача з першої взаємодії з продуктом.
• Істотно знижують ризики та фінансові витрати на розробку товару.
• Забезпечують високий рівень безпеки.

Залежно від специфікації та області проведення перевірок, виділяють кілька типів функціонального тестування. Розглянемо особливості кожного їх.

Модульне, або Unit-тестування

Модульне тестування відноситься до Whitebox-методів. Його суть полягає у перевірці коректності роботи кожної одиниці програмного коду – функції, класу, рядка чи об’єкта. Це допомагає розробникам виявити та виправити проблеми в роботі ПЗ на нижчому рівні, через що швидкість розробки програмного продукту збільшується, а вартість відповідно знижується.

Компонентне тестування

Під час компонентного тестування, як і модульного, перевіряється працездатність окремих частин програмного продукту. Різниця полягає лише в тому, що компонентні тести проводить не розробник, а QA-інженер у форматі Blackbox. Тобто перевіряється робота окремих функцій на стороні користувача.

Для отримання об’єктивних результатів окремі компоненти продукту можуть ізолюватися за допомогою спеціальних «заглушок» і драйверів, щоб упевнитися в їхній правильній роботі, незалежно від інших функцій.

Димове тестування (Smoke testing)

Димне тестування є циклом поверхневих тестів, що дозволяють переконатися в тому, що програмний продукт працює і виконує свої основні завдання після складання коду. Подальше тестування якості проєкту можливе лише після успішного проходження цього етапу.

Інтеграційне тестування

У процесі інтеграційного тестування окремі модулі програмного забезпечення об’єднуються у функціональні групи та тестуються як єдине ціле.

Такі перевірки необхідні, оскільки проблеми в роботі програмного забезпечення можуть залишатися, навіть незважаючи на попереднє unit-тестування, що може бути пов’язане з декількома факторами:

• Продукт розробляється різними програмістами, кожен із яких пише код виходячи зі своєї логіки. Через це у процесі складання ПЗ можуть виникати конфлікти.
• Вимоги замовника можуть змінюватися у процесі розробки, через що код може містити некоректні чи неактуальні модулі.
• Зовнішні апаратні інтерфейси можуть мати помилки.
• Проблеми можуть виникати через неправильну обробку винятків.

Регресійне тестування

Після виправлення багів роботу програмного продукту потрібно знову протестувати, щоб переконатися в тому, що помилки дійсно виправлені, і налагодження коду не призвело до непередбачених поломок в інших частинах проекту. Такий тип тестування називається регресійним і найчастіше проводиться автоматизовано, за допомогою спеціального ПЗ.

Тестування API

Такі тести допомагають визначити, чи відповідає розроблене програмне забезпечення може коректно взаємодіяти зі сторонніми сервісами та програмами, а також повністю відповідає очікуванням у плані функціональності, продуктивності та безпеки.

Тестування юзабіліті

Юзабіліті-тести показують, як людині зручно користуватися програмним забезпеченням. За допомогою таких перевірок QA-інженери знаходять проблемні місця в інтерфейсі і дають розробникам можливість подивитися на продукт очима кінцевого споживача.

Головна мета функціонального тестування полягає в тому, щоб виявити баги та невідповідності в роботі функціоналу програмного продукту, тоді як нефункціональне – передбачає перевірку масштабованості та надійності проєкту.

До нефункціональних тестів відносяться:

• тестування продуктивності;
• тестування навантаження;

• об’ємне тестування;
• міграційне тестування;
• тестування безпеки.

Найчастіше нефункціональне тестування проводиться після функціонального і з використанням засобів автоматизації, оскільки ручне проведення таких тестів може бути проблематичним.

AVADA MEDIA працює на ринку інноваційних розробок понад 10 років. Ми на власному досвіді знаємо, наскільки важливим є тестування продукту та як воно впливає на досягнення бізнесом маркетингових та економічних завдань. Тому кожен проєкт, який ми випускаємо, обов’язково проходить усі етапи QA.