Етапи розробки гри

Відеоігри давно стали однією з найпопулярніших розваг. За останніми даними, кількість геймерів у світі досягла майже 3 мільярдів людей, і до 2024 року ця цифра збільшиться до 3,32 мільярдів. У цій статті ми заглянемо за лаштунки цього величезного ринку та розглянемо, як насправді створюються ігрові проєкти, і який обсяг роботи ховається за захоплюючим геймплеєм та зручним ігровим інтерфейсом.

Створення гри – це копіткий і трудомісткий процес, який може розтягнутися від місяців до кількох років. Наприклад, на розробку більшості ігор франшизи Assassin Creed пішло в середньому 2-3 роки, і це при тому, що над ними працювали до 15 внутрішніх студій Ubisoft.

Однак, незалежно від масштабу гри, геймдев включає кілька основних етапів продакшену. Про них і поговоримо.

На цьому етапі народжується сама ідея майбутнього гейму, яка, крім перших нарисів сценарію, включає інші важливі параметри:

• бюджет;
• цільова аудиторія;
• який буде формат гри – 2D або 3D;
• хто основні персонажі;
• де відбуваються основні ігрові дії;

• буде відкритий чи закритий світ;
• для якої платформи створюється гра – IOS, Android, PC, консолі PS та Xbox;
• передбачувані терміни запуску, з урахуванням бюджету та можливостей команди розробки.

Таким чином ми формуємо очікування — що має представляти проєкт і хто в нього гратиме.

Перед початком технічної розробки важливо перевірити життєздатність майбутньої гри на ринку. Для цього потрібно відповісти на кілька запитань:

• Чи технічні можливості для створення задуманого проєкту?
• Наскільки великою має бути команда?

• Скільки коштуватиме розробка та чи достатньо запланованого бюджету?
• Чи потрібний ігровий двигун, і який саме – Unity, Unreal Engine і т.д.?
• Чи найматимуться сторонні актори озвучки та сценаристи?
• Які варіанти монетизації гри?

Коли концепцію гри сформовано і бюджет затверджено, фахівці розпочинають підготовку до виробництва. Саме тут сценаристи, художники, аніматори, програмісти, інженери та інші важливі відділи будують план технічної реалізації та взаємодії. Ось кілька прикладів такої співпраці:

• Сценаристи конкретизують сюжетну лінію, визначають головних персонажів, їхню преісторію, характер та варіанти взаємодії з навколишнім світом. Після цього зустрічаються з митцями для обговорення зовнішнього вигляду героїв, стилів, палітри та інших нюансів.
• Інженери узгоджують зі сценаристами кількість персонажів. Наприклад – не більше 100, інакше порушиться стабільність роботи двигуна.

• Розробники узгоджують з інженерами фізику проєкту, ігрові механіки та інше.
• Project-менеджер зустрічається з різними відділами та формує технічне завдання з урахуванням усіх нюансів.

Результатом пре-продакшена є готові ескізи персонажів, ігрового середовища та інтерфейсу, схеми управління та інші внутрішньоігрові елементи. Це дозволяє побачити, як вони поміщаються у єдиний віртуальний світ, як відчуваються гравцем та як взаємодіють між собою.

Це найскладніша і трудомістка частина геймдева, під час якої проєкт практично втілюється у життя. Етап виробництва включає:

• написання сценарію;
• розробку та анімування моделей персонажів, щоб вони повністю відповідали описаній історії;
• створення ігрового оточення – віртуального світу, в якому відбуватимуться події;

• аудіодизайн, що складається з музичного супроводу та озвучування ефектів;
• голосове озвучування персонажів;
• дизайн рівнів – створення захоплюючих середовищ, які підходять для різних стилів гри;
• написання коду, що оживляє все, що відбувається на екрані геймера;

Всі ці та інші технічні моменти можуть тривати роки ітерації.

Плейтестери займаються тестуванням кожної ігрової механіки, рівня, елементу ландшафту та екіпірування. Це дозволяє позбавитися всіх багів і помилок, допущених на етапі розробки, щоб забезпечити гравцям чудовий користувальницький досвід.

Є кілька моментів, яким під час перевірки приділяється особлива увага:

• Чи є рівні чи області, на яких гра зависає?
• Чи поміщаються всі елементи інтерфейсу на екрані, з урахуванням усіх можливих розширень — наприклад, на різних смартфонах або моніторах з діагоналлю, що відрізняється?
• Чи може персонаж пройти крізь стіну чи іншим чином потрапити за межі ігрового оточення?
• Чи всі функції працюють коректно, як це було задумано?

• Наскільки діалоги персонажів цікаві, чи не тривають вони надто довго?
• Чи на всіх пристроях гра запускається коректно, і чи є вильоти?
• Якщо говорити про мобільні ігри — як поводиться гра, у випадках вхідних дзвінків, повідомлень та іншого?

У геймдеві існують різні види плейтестерів. Наприклад, одні займаються проведенням стрес-тестів — вони нескінченно натикаються на стіни та елементи ландшафту, намагаючись «зламати гру». Інші оцінюють «фактор задоволення» — наскільки геймплей цікавий з погляду геймера, складність рівнів, чи сюжетна лінія цікава. Тобто вони проходять гру, щоб визначити, чи задовольняє вона запити цільової аудиторії.

Після десятків годин ретельного тестування проєкт готовий до попереднього запуску.

Бета-тестування допомагає визначити недоліки, які були помічені у процесі тестування, щоб виправити їх досі офіційного релізу.

Крім того, попередній запуск нерідко стає частиною маркетингової кампанії і допомагає «підігріти» інтерес геймерів до нового проєкту.

Реліз заслужено вважається найбільш хвилюючим етапом, коли гра є широким масам геймерів і починає окупатися. Однак навіть після офіційного запуску технічна робота над проєктом не закінчується.

Щоб підтримати довгостроковий інтерес аудиторії, гра має розвиватися. Оновлення, внутрішньоігрові події, нові персонажі, редагування балансу — все це допоможе гейму залишатися популярним навіть через довгі роки.

Для нас, компанії AVADA MEDIA, кожна нова гра – це не просто новий проєкт. Це окремий всесвіт, в якому мільйони людей по всьому світу можуть проводити години свого особистого часу.

Ми знаємо, як зробити захоплюючий ігровий проєкт, навіть з урахуванням жорсткої конкуренції на цьому ринку, і маємо необхідний досвід для технічної реалізації.