Розробка стрімінгового сервісу

В останні роки сервіси передачі відео, такі як Netflix, YouTube, Disney+ та Twitch користуються популярністю, а за даними аналітиків із Sandvine Incorporated, вони формують 60% всього інтернет-трафіку. Цікаво, що більшість контенту, що передається на них, припадає саме на онлайн-стрімінг різних шоу, новин, спорту, серіалів та іншого контенту.

Тому пропонуємо поговорити про те, як скористатися цією тенденцією та запустити власну стрімінгову платформу, про варіанти її монетизації та особливості розробки.

Будь-які інвестиції повинні приносити прибуток, тому перед тим як розпочати технічну розробку сервісу потрібно визначитися з його бізнес-моделлю. У цьому плані можна спиратися на досвід проєктів, що існують на ринку, наприклад тих про які ми писали вище – YouTube, Twitch, Netflix і Amazon Prime.

При ретельному аналізі можна зробити висновок, що вони використовують одну з двох моделей монетизації. Розглянемо їх докладніше.

Платна передплата на перегляд контенту

Сенс такої моделі досить простий — глядачі платять фіксовану суму щомісяця, а натомість отримують доступ до стрімінгу та перегляду контенту інших користувачів. Така передплата може мати кілька тарифних планів, при цьому від суми платежу зазвичай залежить кількість доступного контенту та якість відео.

Потрібно розуміти, що оформляючи платну підписку, користувачі розраховують отримати доступ до стріму без реклами — як на самому сайті, так і інтегрованої у відео. В іншому випадку існує високий ризик, що вони підуть шукати інші сайти, де є реклама і де не потрібно платити за перегляд.

Надання контенту безкоштовно, з інтеграцією реклами та преміум-функцій

Такої бізнес-моделі дотримуються YouTube та Twitch, і вона має два варіанти реалізації:

• Перший — весь відео-контент та стрими поширюються безкоштовно, а сервіс отримує прибуток за рахунок інтеграції рекламних вставок на сайті та в роликах.
• Другий — контент переважно надається користувачеві безкоштовно, проте за деякі відео та трансляції потрібно платити: купувати постійну ліцензію на необмежений перегляд або тимчасову, наприклад, на місяць чи тиждень. При цьому рекламні інтеграції тут також є.

Як в першому, так і в другому варіанті стрімінговий сервіс може розширити свій прибуток за рахунок надання платних функцій. Це може бути персоналізація акаунту, можливість спілкування зі стрімерами, відключення реклами та інші можливості, які дозволяють комфортніше та приємніше проводити час на платформі.

Варто додати, що в такій моделі певну частину доходу можуть з’їдати блокувальники реклами, такі як AdBlock. Для вирішення цієї проблеми є два способи:

• Дозволити перегляд роликів лише з вимкненим блокувальником. Але потрібно враховувати, що такий підхід може відштовхнути користувачів, і працює лише якщо ви надаєте унікальний контент.
• Розробити мобільний або десктопний додаток, в якому блокувальники не працюють, і мотивувати користувачів їх використовувати.

За зовнішньою простотою стрімінгового сервісу ховається об’ємна функціональна база. Потрібно сказати, що її розробка може займати досить багато часу, тому висновок такого складного продукту ринку, найчастіше, здійснюється поетапно. Тобто спочатку створюється MVP з базовим функціоналом, а потім його можливості поступово розширюються за допомогою оновлень.

Ось основні інструменти, які потрібно розробити для запуску мінімально життєздатного продукту:

• Реєстрація користувача. Створення профілю нових користувачів, з можливістю вибору ролі — глядач чи автор контенту. Також потрібно подбати про можливість відновлення втрачених паролів.
• Користувальницький профіль. Для стрімінгових сервісів профіль користувача є панелью навігації по сайту. Тут важливо передбачити можливості кастомізації, введення особистих даних, управління підписками.
• Система пошуку. Коли стрімінговий майданчик почне розвиватися, кількість відео на ньому зростатиме експонентно. Щоб користувачі могли легко та швидко знаходити потрібний контент, потрібно впровадити продуману систему тегів, категорій, фільтрів та пошук із функцією автокореляції.
• Відеотека. Це своєрідні «полиці» користувачів, де вони можуть зберігати відео, трансляції і музику, що сподобалися. Також можна реалізувати функцію «Рекомендації», що працює на основі лайків та попередніх переглядів.

• Відеоплеєр. Це основна точка контакту з користувачами, тому плеєр має бути максимально зручним та функціональним. Для досягнення найкращого результату до нього можна додати можливість налаштування – зовнішнього вигляду, швидкості відео, якості зображення та інших параметрів. А щоб аудиторія проводила на платформі якнайбільше часу, буде не зайвою інтеграція лістингу стриму та відеороликів на основі рекомендацій, як це реалізовано в YouTube.
• Підписки та взаємодія з контентом. Лайки, дизлайки та підписки на авторів, що сподобалися, — це основні інструменти користувача на стрімінговому сервісі, які допомагають йому отримувати максимально цікавий і релевантний контент.
• Платежі. У користувачів обов’язково має бути можливість придбати платну підписку або фінансово підтримати автора контенту, що сподобався. Для цього потрібно виконати інтеграцію з Visa/MasterCard, PayPal, банками та популярними криптовалютами.
• Завантаження відео та онлайн-трансляції. Це базовий функціонал для постачальників відео, який дозволить їм додавати контент на сервіс та організовувати стріми.
• Аналітика. Допомагає авторам відео відстежувати статистику контенту.
• Монетизація. Щоб постачальники відео були зацікавлені працювати з новим сервісом, їм потрібно надати максимально зручні та ефективні інструменти для монетизації свого продукту – запуск реклами під час стрімів, включення банерів, інтеграція рекламних вставок та інше.

Якщо подивитися на статистику, то користувачі YouTube щодня переглядають близько 1 млрд годин відео. Це говорить про те, що новий стрімінговий сервіс потенційно має бути готовим до величезних навантажень, і в ході розробки варто віддати перевагу надійним технологіям, які гарантовано впораються з цим завданням.

Виходячи з цього, стек може виглядати таким чином:

• Backend — мови програмування PHP/Python/Java та фреймворки Django/Flask/Yii2/Laravel.
• Frontend – реактивний фреймворк Vue або React.
• Mobile-розробка – нативні технології Kotlin/Java для Android та Swift для IOS, або кросплатформовий фреймворк Flutter.
• Десктоп – мови C++/PHP/Python/Java.

При розробці платформи для стрімінгу важливо правильно організувати взаємодію всередині команди та зі стороною замовника. І тому ми використовуємо ітеративну методологію Scrum. Якщо ж говорити про сам життєвий цикл проєкту, то він складається із шести основних етапів.

Етап 1. Збір інформації

На початку шляху наша команда вивчає вимоги клієнта, виконує аналіз ринку та найближчих конкурентів. Як результат — ми отримуємо чітке уявлення про цілі, завдання та аудиторію майбутнього продукту і можемо приступати до проєктування.

Етап 2. Проєктування

Це один із основних етапів розробки, під час якого проєктується Gui, функціонал, визначається технологічний стек та тестується життєздатність нових ідей.

На виході ми отримуємо ретельно продуманий прототип, який стане основою для фахівців на наступних етапах. Як правило, він включає:

• Варфрейм інтерфейсу.
• Блок-схеми із візуалізацією логіки функціоналу.
• Таблиця з описом всіх функцій.
• Математику проєкту.

Для презентації прототипу стороні замовника ми записуємо демонстраційні відео, де детально пояснюємо особливості роботи майбутнього стрімінгового сервісу. Це дозволяє клієнту зрозуміти, як саме працюватиме продукт ще до початку його технічної реалізації.

Етап 3. Розробка дизайну

При розробці дизайну стрімінгової платформи важливо створити максимально дружній та зручний інтерфейс. Для цього можна використовувати напрацювання популярних сервісів, таких як YouTube та Netflix, та на їх базі розробити власний Gui.

Такий підхід дозволить зробити візуальне оточення впізнаваним, зрозумілим і водночас унікальним.

Етап 4. Програмування

Технічна технологія складається з двох частин:

• Frontend. Працює на стороні клієнта – тобто в браузері або на мобільному пристрої, і дозволяє користувачеві комфортно взаємодіяти з сервером.
• Backend. Це серверна частина проєкту, що відповідає за обробку та зберігання інформації. Якщо говорити простими словами, то бекенд надає клієнту дані на запит користувача. При його розробці фахівці проєктують database-архітектуру, пишуть код функціоналу, виконують інтеграції із зовнішніми сервісами по API, наприклад із соціальними мережами та платіжними системами, а також організовують безпеку даних користувача.

Етап 5. Тестування

На всіх етапах розробки стрімінгового сервісу беруть участь QA-інженери. Це фахівці із забезпечення якості, які відповідають за тестування продукту та контролюють виправлення багів.

Етап 6. Технічна підтримка та розвиток

Коли реліз відбувся і почалися перші реєстрації, важливо не зупиняти розробку проєкту. Додавання нових та актуальних функцій допоможе підтримувати інтерес користувачів до платформи та забезпечить її сталий розвиток. Для реалізації цього завдання наша команда надає кваліфіковану технічну підтримку.

На перший погляд, ринок відеостримінгу розділили між собою такі гіганти, як YouTube, Twitch і Amazon Prime. Але на практиці користувачі досить лояльно ставляться до нових майданчиків, і яскравий приклад — TikTok, який за кілька років став однією з найпопулярніших платформ для перегляду коротких відеороликів.

Тому інвестиції у цьому напрямі виглядають цілком привабливо і з високою ймовірністю почнуть приносити прибуток — все залежить від актуальності ідеї, концепції та, звісно, від якості технічного виконання проєкту.

Компанія AVADA MEDIA має весь необхідний досвід та сформовані команди фахівців для розробки високонавантажених стримінгових платформ.

Завдяки ретельному проєктуванню та використанню інноваційних технологій, ми допоможемо вивести на ринок функціональний та затребуваний продукт, здатний вирішувати ваші економічні завдання.