Розробка анімації для ігор

Анімація пожвавлює ігрових персонажів, візуальні ефекти та цілі віртуальні світи, які згодом вражають своєю пишністю. Однак найчастіше вона сприймається геймерами як належне, і мало хто замислюється, яка саме робота стоїть за візуалізацією того чи іншого руху. У цій статті ми заглянемо за лаштунки геймдева, розберемо це питання докладніше.

За визначенням, анімація — це послідовність кадрів, яка «оживляє» статичні зображення. Вона буває двох основних типів: двовимірна та тривимірна.

Незважаючи на розвиток технологій та поширену думку, двомірна анімація продовжує користуватися в іграх високим попитом, і існує навіть окрема категорія геймерів, які віддають перевагу саме 2D проєктам. Наприклад, з використанням такої графіки створювалися такі гучні ігри, як Cuphead та Diablo.

Ключове поняття у створенні двовимірної анімації – це площина. Тобто, вона складається з «плоских» об’єктів, які мають лише два параметри — висоту та ширину.

Розрізняють два основні види 2D анімації:

• Повна – для її реалізації створюється 24-25 кадрів в секунду хронометражу і анімуються всі деталі об’єкта.
• Спрощена — кількість кадрів тут значно менша, а малозначні елементи персонажів та оточення взагалі можуть залишатися статичними.

Крім того, при створенні такої анімації фахівці дотримуються 12-ти основних принципів:

1. Стиснення та розтягування – техніка зміни розміру об’єкта в залежності від його руху.
2. Сценічність – кожна дія в анімації повинна розумітися легко та однозначно.
3. Випередження – підготовка геймера до майбутньої дії, наприклад присідання перед стрибком або замах перед ударом.
4. Компонування та прямий фазований рух – два ключові підходи в анімуванні. Перший передбачає попереднє відтворення ключових поз, з подальшим додаванням переходів, а другий – створення всіх сцен по порядку.
5. Доведення та захльостування — всі рухи мають імітувати підпорядкування законам фізики. Наприклад, коли персонаж зупиняється, частини тіла можуть переміщатися по інерції.
6. Пом’якшення початку та завершення руху — для досягнення максимальної реалістичності, найбільше кадрів має припадати на початок і кінець руху, а на середину менше.

7. Дуги – рухи персонажів повинні проєктуватися виключно по дуговій траєкторії.

8. Другорядні рухи – дії другого плану повинні підкреслювати основні.

9. Розрахунок часу – правильні таймінги використовуються для передачі ваги та вантажності персонажа.

10. Перебільшення – прийом, який допомагає виділити емоції персонажів та головні ідеї гри.

11. Професійний малюнок – незважаючи на те, що двомірні персонажі плоскі, в їх зображенні повинні враховуватися форма та вага.

12. Привабливість – геймер повинен «повірити» у кожного персонажа, а значить вони мають виглядати цікаво та унікально.

Тривимірна анімація використовується при створенні більшості великих ігор. Вона дозволяє створювати реалістичні моделі з урахуванням усіх нюансів, текстур і навіть міміки персонажів. На відміну від 2D графіки, у тривимірному просторі є три величини: висота, ширина та глибина. Тобто об’єкти мають ще й обсяг.

Існує три основні типи 3D-анімації:

• Спрощена анімація.

Це найбільш простий варіант тривимірної анімації, в якому не передбачено промальовування окремих дрібних текстур та деталей. Вона відображає фізику процесу чи роботу якоїсь системи, і найчастіше використовується для різних бізнес-завдань, а ось у геймдеві зустрічається рідко.

• Анімація середнього рівня.

Характеризується мінімальним використанням складних об’єктів та простою фізикою. Незважаючи на те, що візуальний ряд досить сильно спрощується, така анімація виглядає досить непогано, і може використовуватися для реалізації нескладних казуальних і гіперказуальних проєктів.

• Фотореалістична анімація.

Анімація з найвищим рівнем деталізації та промальовуванням найдрібніших деталей. Використовується в більшості проєктів ААА, таких як God of War, Horizon Zero Dawn, Elden Ring та інших.

Для такої анімації характерно безліч текстур, використання скелетної та лицьової анімації, наявність фізики всіх об’єктів у кадрі, детальне промальовування рідких об’єктів — хвиль, відблисків та іншого.

Процес створення тривимірної анімації складний та трудомісткий. Як правило, ним займається ціла команда фахівців, де кожен виконує своє окреме завдання: дизайнери, ригери, аніматори, сценаристи тощо.

Існують загальні етапи створення 3D-анімації:

• Концепція. Розробка початкової ідеї та сюжетної лінії персонажа, створення перших нарисів.
• Розкадрування. Візуалізація ігрового процесу та кат-сцен за участю персонажів розділена на окремі кадри.
• Моделювання. На цьому етапі розробляються самі 3D-об’єкти, які в майбутньому будуть анімуватися. Кожна модель є прив’язаним до сітки об’єктом, що складається з ліній, вершин і кривих, що надають йому потрібну форму.

• Текстурування. Коли 3D-моделі було створено та затверджено, на них накладаються текстури. Це може бути шкіра, волосся, одяг, для тварин – шерсть, для автомобілів – металеве оздоблення та інше.
• Ригінг та скінінг. Ригінг – це побудова скелетно-м’язової маси персонажа, яка дозволила йому рухатися правдоподібно, а скінінг згладжує з’єднання, що утворилися.
• Анімація, розваги. На цьому етапі все створене розкадрування анімується за допомогою послідовності рухів, і персонаж оживає на екрані.
• Рендеринг. Це процес реалізації 3D-анімації за допомогою графічного процесора. В результаті створюється повна анімована послідовність, що включає такі елементи та ефекти, як тіні, відображення, розмиття руху та інше.

Внутрішньоігровий персонаж для геймера, це щось більше, ніж просто об’єкт. Це справжня віртуальна особистість з якою він ототожнює себе, і за допомогою якої самовиражається. Саме тому в онлайн-іграх настільки популярний продаж різних скінів та колірних схем.

AVADA MEDIA має практичний досвід в індустрії геймдева і допоможе створити для вашого проєкту неповторних героїв з плавними та реалістичними анімаціями.