Розробка систем керування зерновими терміналами

Інтелектуальні системи управління терміналами та елеваторами допомагають зробити бізнес перевалки зерна більш безпечним та економічно ефективним, за рахунок мінімізації людської праці, покращення умов зберігання та швидкості транспортування продукції.

Впровадження таких програмно-апаратних комплексів допомагає вирішити низку актуальних завдань:

• Управління запасами. Спеціальні датчики, що розміщуються в зернових сховищах, відстежують рівень їх заповненості в режимі реального часу, після чого інформація аналізується системою і надається оператору в зручному схематичному форматі.
• Контроль за прийомом зерна. При вступі складу автоматизована система здійснює аналіз якості зерна шляхом взяття проб, визначає вміст вологи і вагу. Після цього оператору залишається лише обрати вільне сховище, куди буде направлено продукцію.
• Зберігання. Автоматизована система може бути оснащена модулями для регулювання системи кондиціювання зерна, що дозволяє завжди дотримуватись оптимальних умов зберігання.

Крім того, оператор миттєво отримуватиме повідомлення про позаштатне підвищення температури в конкретних сховищах, які можуть свідчити про псування продукції, що дозволить приймати своєчасні рішення щодо її переміщення.

• Переробка зернових продуктів. Модуль обробки зерна дозволяє організувати взаємодію з кількома сушіннями, автоматично спрямовувати сировину на потрібну ділянку та ефективно налаштувати обладнання для досягнення ідеального змішування. У цьому управління усіма процесами здійснюється у зручному інтерфейсі, що виключає помилки, зумовлені людським чинником.
• Обслуговування обладнання. Інтелектуальна система управління здійснює моніторинг всього обладнання, що використовується на території компанії та інформує про виникнення аварійних ситуацій чи необхідність проведення планового технічного обслуговування окремих одиниць техніки.

Автоматизована система управління зерновими терміналами може бути оснащена будь-якими інструментами для забезпечення ефективної роботи вашого бізнесу. При цьому всі моделі працюють на одному централізованому сервері, завдяки чому можуть взаємодіяти як єдиний механізм.

Вибір технологічного стека при розробці систем керування зерновими терміналами впливає на продуктивність системи, безпеку, можливість масштабування та багато інших факторів. Однак у першу чергу, при виборі технологій фахівці орієнтуються на те, для якої платформи та операційної системи розробляється продукт.

Тут є три основні варіанти:

• Мобільний додаток

Встановлюється на будь-який пристрій, який працює на операційних системах IOS або Android, і відрізняється високою мобільністю, оскільки оператор не прив’язаний до конкретного робочого місця і може виконувати свої обов’язки з будь-якого місця, де є підключення до Мережі. Для розробки таких рішень можуть використовуватися нативні технології: для Android це мови програмування Java і Kotlin, а для IOS – Objective-C і Swift. Крім того, існують кросплатформові інструменти, що дозволяють створювати програми, що працюють на обох ОС, наприклад фреймворк Flutter і мова Dart.

• Десктопні програми

Працюють на ПК або ноутбуці у вигляді самостійної програми. Для їх розробки часто використовуються мови Python або PHP, і відповідно їх фреймворки: Django/Flask або Yii2/Laravel.

• Веб-програми

Такі рішення працюють у браузері, завдяки чому можуть запускатися на будь-яких пристроях чи операційних системах, що робить їх досить гнучкими та водночас функціональними. Фронтенд-частина таких проєктів створюється на статичних технологіях HTML, CSS та JavaScript або реактивних: Vue.js та React.js. Бекенд, або серверна частина — будується однією з таких мов: PHP та його фреймворках Yii2/Laravel, Python та фреймворках Django/Flask, або на платформі Node.js та мовою JavaScript.

Системи управління зерновими терміналами – це складне програмне забезпечення, в якому повинні враховуватися не лише правила роботи та перевалки зерна, а й бізнес-процеси всередині самої компанії. Тому, щоб продукт повністю відповідав вимогам клієнта, його технологія здійснюється поетапно. Розглянемо кожен етап докладніше.

Етап 1. Збір інформації

Приступаючи до розробки спеціалістам, насамперед, потрібно визначити конкретні цілі проєкту та завдання, які він вирішуватиме. Для відповіді на ці питання проводяться зустрічі з клієнтом або його представниками, а також аналізується IT-інфраструктура, що існує в компанії.

Етап 2. Проєктування та складання технічної документації

На цьому етапі розробляється здійснюється проєктування програмного забезпечення та створюється його прототип – схематична візуалізація основних параметрів та можливостей. Найчастіше він включає:

• мокапи унікальних сторінок інтерфейсу;
• логічну систему навігації, технічні вимоги;
• опис всього функціоналу;
• список систем та інструментів, які будуть підключені до нього.

Після цього прототип презентується клієнту і, у разі потреби, доопрацьовується. Перевага такого підходу в тому, що будь-які, навіть найбільш глобальні зміни в мокапі реалізуються досить швидко, що дозволяє передбачити та усунути всі можливі проблеми на ранніх етапах з мінімальним використанням ресурсів.

Коли мокап затверджено, формується технічна документація проєкту, підбирається оптимальний стек технологій та складається план реалізації.

Етап 3. Розробка дизайну

Професійний дизайн інтерфейсу користувача допомагає зробити додаток простим і зручним у використанні. Він підвищує задоволеність персоналу під час роботи та скорочує час, який буде потрібно операторам на навчання.

Оскільки системи управління зерновими терміналами розробляються в рамках чітких бізнес-вимог та завдань, їх дизайн у більшості випадків створюється індивідуально. Шаблонні варіанти можливі, але через свою обмеженість вони не здатні забезпечити потрібний рівень функціональності, тому такий підхід використовується лише у разі суворих обмежень у бюджеті.

Етап 4. Програмування

Розробка програмної частини є одним із найбільш трудомістких та тривалих етапів створення програмного забезпечення. Він складається з двох етапів:

• Розробка Frontend-частини. Це клієнтська сторона програми, з якою взаємодіє користувач. Вона розробляється точно відповідно до затвердженими раніше макетами дизайнера і виконує роль сполучної ланки між оператором і сервером. Говорячи простими словами, завдання фронтенду полягає в тому, щоб отримати запит від клієнта, відправити його на сервер та вивести отриманий результат обробки. Однак, якщо у виробництві фронтенду задіяні реактивні технології, він отримує можливість самостійно обробляти частину даних, що позитивно впливає на продуктивність програмного забезпечення.
• Розробка Backend-частини. Бекенд — це серверна частина програми, яка отримує клієнтські запити з фронтенду та виконує їхню обробку. Саме тут здійснюються всі математичні обчислення, аналіз інформації, взаємодія з базами даних та інші внутрішні процеси, що забезпечують коректну роботу системи.

На цьому етапі розробники проєктують архітектуру коду, формують логіку роботи функціоналу та забезпечують взаємодію додаток із зовнішніми сервісами, наприклад із датчиками температури в зернових сховищах.

Етап 5. Тестування

Перед введенням продукту в експлуатацію потрібно переконатися, що всі його модулі працюють справно та відповідно до вимог клієнта. Для цього до проєкту підключаються QA-інженери та виконують кілька рівнів тестування:

• інтеграційне;
• функціональне;
• приймальне.

Якщо на якомусь етапі було виявлено проблему, фахівець складає детальний баг-репорт і передає проєкт відповідальному розробнику, а після усунення помилки здійснює повторне тестування.

Етап 6. Технічна підтримка та розвиток

Незважаючи на всю ретельність тестування, повністю покрити продукт тестами неможливо. Тому після введення в експлуатацію користувачі спочатку ще можуть стикатися з різними непередбаченими помилками.

Для їхнього усунення до проєкту знову залучаються розробники. Такі роботи виконуються у межах технічної підтримки.

Розвиток проєкту передбачає подальше вдосконалення існуючого функціоналу. Наприклад, це може знадобитися під час розширення бізнесу або інших факторів. У разі повний цикл розробки знову повторюється: розробники вивчають нові завдання, створюють прототип, за необхідності вносять коригування в дизайн-макети і реалізують необхідні функції. Після цього зміни проходять тестування на робочому сервері та впроваджуються в IT-інфраструктуру компанії у вигляді нового патчу.

Інтелектуальні системи управління терміналами та елеваторами суттєво підвищують ефективність роботи компанії, знижують супутні витрати та мінімізують ризики, пов’язані зі зберіганням та переробкою продукції. Інвестиції у впровадження такої системи стануть серйозним кроком на шляху розвитку та підвищення конкурентоспроможності вашого бізнесу.

Компанія AVADA MEDIA має великий досвід у розробці рішень для автоматизації роботи терміналів. Під час створення такого програмного забезпечення ми використовуємо лише сучасні та інноваційні технології, які дозволяють реалізувати функціонал будь-якої складності.