Бізнес-аналітик в IT-проєктах: навіщо він потрібен і чому без нього не обійтися

Успіх будь-якого IT-проєкту рідко залежить лише від коду чи дизайну. Головне завдання – створити продукт, який вирішує конкретні бізнес-проблеми та приносить цінність користувачам. Саме тут ключову роль відіграє бізнес аналітик. Він стає сполучною ланкою між бізнесом і командою розробки: формалізує потреби замовника у чіткі вимоги, допомагає уникнути непорозумінь і зайвих витрат, а також контролює, щоб кінцеве рішення відповідало початково узгодженим цілям. У ширшому сенсі бізнес аналітика – це сфера, яка поєднує стратегічні завдання компанії з конкретними технічними рішеннями. Завдяки цій роботі проєкт рухається передбачуваною траєкторією, знижуючи ризики помилок і прискорюючи вихід продукту на ринок.

У цій статті ми розберемо, що робить бізнес аналітик, чому його роль в IT-проєктах неможливо недооцінювати, чому UX-проєктування є невід’ємною частиною успішної розробки, а також поділимося нашим досвідом.

Business Analyst (BA), або бізнес-аналітик – це фахівець, який допомагає перетворити потреби бізнесу на чіткі та зрозумілі вимоги для команди розробки. Бізнес-аналіз потрібен, щоб визначити стратегічні цілі, зібрати й проаналізувати інформацію, описати процеси та сформувати технічне завдання, яке стане основою для роботи програмістів і дизайнерів.

По суті, бізнес-аналітик – це «перекладач» між мовою бізнесу та мовою технологій, без якого проєкт ризикує піти хибним шляхом.

Бізнес-аналітик: відмінність від системного аналітика та проджект-менеджера

Досить часто бізнес-аналітику плутають з іншими ролями в IT-проєктах. Проте у кожної позиції своя зона відповідальності:

• Проджект-менеджер керує строками, ресурсами та комунікаціями, відповідаючи за організацію і загальний успіх проєкту.
• Системний аналітик зосереджується на технічній стороні: описує архітектуру системи, інтерфейси та взаємодію модулів.
• Бізнес-аналітик же фокусується саме на розумінні потреб замовника і користувачів, щоб проєкт відповідав бізнес-цілям і приносив цінність.

Разом ці ролі доповнюють одна одну, але не замінюють. Відсутність BA часто призводить до того, що команда розробляє функціонал «наосліп» або витрачає ресурси на непотрібні завдання.

Щоб на практиці зрозуміти, навіщо потрібен бізнес-аналітик у команді розробки, достатньо поглянути на його ключові завдання.

1. Збір і формалізація вимог

Основні функції бізнес-аналітика у розробці програмного забезпечення включають збір і формалізацію вимог, щоб IT-команда працювала з чіткими та перевірюваними даними. Аналітик проводить інтерв’ю із замовником і кінцевими користувачами, досліджує бізнес-процеси, аналізує ринок і конкурентів. У результаті розрізнені побажання перетворюються на чітко описані специфікації та вимоги, які можна перевірити й реалізувати. Такий підхід допомагає уникнути двозначностей і зменшує ризик розробки непотрібного функціоналу.

2. Комунікація між замовником і командою

Бізнес-аналітик в IT перекладає запити бізнесу на «мову розробки», формулюючи вимоги у термінах, зрозумілих програмістам, тестувальникам і дизайнерам. Завдяки цьому команда працює над тим, що справді важливо для цілей компанії, а замовник отримує саме той результат, на який розраховував.

3. Робота з документацією: ТЗ, схеми та user stories

Щоб зафіксувати домовленості й забезпечити прозорість процесу, бізнес-аналітик готує документацію:

• Технічне завдання (ТЗ) – основа проєкту та робочий документ, на який спираються всі учасники.
• UML-діаграми – застосовуються у масштабних кастомних системах, де проєктування ведеться «з нуля» і потрібен формальний опис архітектури та взаємозв’язків.
• Схеми інтеграцій і адаптацій – використовуються під час типових упроваджень готових рішень, коли головне завдання полягає не у створенні архітектури з нуля, а у правильному налаштуванні та з’єднанні модулів.
  
• User stories – формат, що описує потреби кінцевого користувача простою мовою: «Як [роль] я хочу [мета], щоб [результат]».

Такий підхід дозволяє обирати інструменти під конкретний проєкт: десь важливо детально описати архітектуру, а десь – зосередитися на інтеграціях і користувацьких сценаріях.

UX-проєктування – це не просто візуалізація інтерфейсів, а частина ширшого процесу, у якому бізнес-аналітик допомагає поєднати корпоративні вимоги та реальні потреби користувачів. Фактично саме на цьому етапі відбувається проєктування програмного забезпечення: формуються сценарії роботи, логіка взаємодії та майбутня структура системи.

Щоб цей процес був максимально результативним, аналітик застосовує кілька послідовних інструментів.

• Аналіз користувацьких сценаріїв
  Досліджуються реальні дії користувачів: які кроки виконуються найчастіше, де можуть виникати труднощі, які процеси варто спростити. Для цього використовуються:
  • інтерв’ю та опитування;
  • customer journey map (карта шляху клієнта);
  • сценарії use case.
• Створення прототипів і візуалізацій
  На основі сценаріїв формуються прототипи майбутнього продукту. Вони дозволяють замовнику й команді однаково розуміти кінцевий результат. Для цього аналітик разом із UX-дизайнером застосовує:
  • wireframes (каркасні схеми екранів);
  • інтерактивні прототипи у Figma, Axure чи Moqups;
  • BPMN-діаграми для візуалізації бізнес-процесів.

Вплив на швидкість і бюджет розробки

Перевірка UX-рішень ще до старту кодування економить час і гроші, оскільки виключає ризик численних переробок. Це дозволяє швидше вивести продукт на ринок і зберегти його зручність для користувачів. Додатково аналітик застосовує:

• mind maps для погодження логіки із замовником;
• чек-листи юзабіліті для оцінки інтерфейсу;
• A/B-тестування прототипів на реальних користувачах.

Таким чином, UX-проєктування стає важливою частиною аналітики: воно допомагає бізнесу отримати рішення, у якому функції та інтерфейс працюють на реальні завдання користувачів.

Робота аналітика безпосередньо підвищує шанси проєкту на успіх завдяки зниженню ризиків і прозорості процесів. Якщо коротко описати, що робить бізнес-аналітик, то його внесок у проєкт можна виразити так:

• запобігає непорозумінням між сторонами, формалізуючи вимоги у перевірювані критерії;
• мінімізує ризик дорогих переробок завдяки чіткому формулюванню завдань;
• формує «єдине джерело правди» – ТЗ, схеми процесів;
• робить комунікацію зрозумілою та прозорою для всіх учасників, зменшуючи ймовірність конфліктів.

BA і успіх проєктів: розглянемо реальні приклади

За роки роботи наша команда реалізувала понад 100 IT-проєктів для компаній з різних галузей – від виробництва та логістики до сфери послуг і eCommerce. У кожному випадку ми починали з бізнес-аналізу, щоб максимально повно зрозуміти процеси клієнта й запропонувати рішення, яке справді працює на його завдання.

Нижче наведено кілька кейсів, де саме роль бізнес-аналітика й UX-прототипування стали ключовими для успішного результату. Повний список ви можете переглянути у нашому портфоліо.

Роль бізнес-аналітика у проєкті FOROSTINA

У кейсі з розробкою CRM для компанії FOROSTINA саме бізнес-аналітик відіграв ключову роль: він дослідив корпоративні процеси компанії, провів інтерв’ю з відділами й зафіксував реальні потреби, оформивши їх у проєктне завдання. Не менш важливим було UX-прототипування: ще на ранньому етапі ми створили схему інтерфейсу з розділами та навігацією. Це дозволило замовнику побачити майбутню CRM, внести правки та погодити логіку ще до розробки. У результаті робота аналітика та використання прототипів допомогли уникнути переробок, зекономити ресурси й створити систему, зручну для співробітників компанії.

Як спрацювала бізнес-аналітика для проєкту HELPER

HELPER – це масштабований SaaS-стартап для б’юті-індустрії, де роль бізнес-аналітика була критично важливою. Він об’єднав потреби різних категорій користувачів в єдину систему.

BA дослідив ринок і конкурентів, виокремив справді затребувані функції (онлайн-запис, складський облік, модулі зарплати) й відсік зайве, що заклало конкурентні переваги проєкту. Він сформулював універсальні вимоги, які враховували роботу як невеликих салонів, так і мережевих компаній, передбачив тарифні плани, багатокористувацький доступ і панель суперкористувача.

Особлива увага приділялася UX-прототипуванню: були створені макети ключових екранів – онлайн-запису, графіків роботи, модулів зарплати та адмін-панелі. Це дозволило заздалегідь протестувати логіку й погодити її із замовником.

У підсумку HELPER поєднує універсальність SaaS і гнучкість кастомізації: у системі реалізовано налаштування для філій, персоналу та програм лояльності, що робить її зручною й масштабованою.

Є проєкти, де участь бізнес-аналітика стає критично важливою для успіху. Серед них:

• Масштабні кастомні системи (CRM, ERP) – великі проєкти вимагають детального опрацювання вимог і формалізації процесів, інакше ризики помилок і затримок зростають у рази.
• Стартапи та MVP – аналітик допомагає перевірити бізнес-гіпотезу й виділити лише потрібний функціонал, щоб не витрачати ресурси на надлишкові функції.
• Інтеграційні проєкти – під час об’єднання кількох систем в єдину екосистему BA забезпечує узгодженість, описує інтеграційні сценарії й запобігає можливій несумісності.

Роль бізнес-аналітика в IT-проєктах неможливо переоцінити. Він допомагає уникнути непорозумінь між командою та замовником, зменшує ймовірність помилок, прискорює процес розробки й робить його прозорішим. Завдяки аналітиці створюється продукт, який дійсно вирішує завдання бізнесу та приносить цінність користувачам, а не перетворюється на набір непотрібних функцій.

Якщо ви плануєте запуск IT-проєкту, наша команда готова допомогти – від бізнес-аналізу до впровадження готової системи. Замовте розробку програмного забезпечення та отримайте продукт, повністю адаптований під ваші цілі.