Дистанційна робота та вигорання: 7 способів уникнути його у вашій IT-команді

Вигорання спіткала доля депресії — коли про нього говориш, частіше за все у відповідь отримуєш знецінення та поради зібратись. Ще складніше, коли у тебе дистанційна робота в США, особливо в IT, — бо хіба ж це не робота мрії? Не їздити щодня в офіс, кодити на дивані й отримувати грубі гроші. Насправді ж вигорання стає майже професійною хворобою віддалених спеціалістів.

Відсутність кордону між домом та роботою, нестача живого контакту, часто — різниця у часі. Ось як віддалена робота в цифровій галузі виглядає насправді. Й стає головним джерелом стресу в житті людини. Не дивно, що згодом відпадає усіляке бажання її роботи. Так, проблему вигорання недооцінюють. Хороша новина — йому можна запобігти.

Статистичні дані однозначно доводять гостроту та поширеність проблеми. Наприклад, в Microsoft опитали людей у віці 18-25 років, що працюють у різних цифрових галузях — 41% опитаних планує звільнитись через занадто високий рівень стресу на роботі. В іншому дослідженні опитували виключно тих, хто працює на дистанційці — близько 70% з них відмічали симптоми вигорання.

За даними Deloitte, з хронічним виснаженням на роботі доводилось стикатись 77% опитаних американців. Україна в цій тенденції не стала виключенням — дослідження порталу grc.ua показало, що 64% учасників відчувають вигорання, серед яких 22% назвали його причиною свою професійну діяльність.

Окрім конкретних чисел, статистика показує важливе — вигорання може бути й в офісних працівників, і на дистанційній роботі в інтернеті. Чому? Просто більшість його причин узагалі не стосуються якоїсь специфічної професії й зустрічаються в усіх галузях без винятку:

• професійна невизначеність — відсутні чіткі критерії оцінювання роботи, нерозуміння обсягу відповідальності, систематичне перенавантаження поза посадовими обов’язками;
• проблеми у колективі — токсична поведінка, вигорання керівництва та ключових учасників команди (виникає ефект «зараження» від інших), конфлікт цінностей (людина робить те, з чим внутрішньо незгодна), неетична корпоративна культура (коли навмисне формується атмосфера конкуренції);
• незадоволеність результатами — відсутність якісного та вчасного фідбеку, брак визнання;
• навичкові причини — невміння планувати, розставляти пріоритети, організовувати робочий процес та вчасно артикулювати свої потреби.

А ось як виглядає вигорання:

• порушення когнітивного стану — людині складно вивчити щось нове, освоїти нову програму, технологію;

• немає енергії та ініціативності — механічна робота виключно в рамках вимог, без нових рішень, креативних ідей;
• негативне ставлення до результатів власної роботи;
• ускладнена комунікація — постійні затримки з відповідями, запізнення на зустрічі;
• систематичне порушення дедлайнів;
• складнощі з концентрацією;
• відсутність витривалості, повільне відновлення;
• дратівливість та проблеми зі сном;
• негативні асоціації, цинічні висловлювання про роботу чи колег;
• немотивована тривожність з приводу роботу — коли людина усе робить правильно, однак постійно невпевнена у результаті.

Звісно, вигорання — це двостороння історія. Якщо воно сталось, без бажання та роботи конкретної людини не зникне. Проте є інструменти, що допоможуть якщо не повністю його подолати, то точно зменшити гостроту й збільшити ефективність команди в IT роботі.

Це прості дії, що не потребують чогось екстраординарного. Водночас вони ефективні й працюють для всіх.

Запроваджуйте культуру віртуальних кава-брейків

Серед причин вигорання також називають брак емоційної підтримки. Це актуальніше для віддаленої роботи, та не лише (ось чому опенспейс — не така погана історія). Людина залишається наодинці зі своїми перемогами та поразками. І, якщо не має навичок та інструментів їхнього проживання, стресує. Звісно, це «лікується» персональним психологом. Але в рамках IT команди рішенням можуть стати віртуальні кава-брейки, як частина корпоративної культури. Легалізуйте їх, щоб покращити взаємостосунки в команді й зменшити рівень стресу (бо проговорити проблемну ситуацію з кимось — це вже частково її прожити).

Пропонуйте гнучкий графік роботи

Часто дистанційна робота без досвіду — причина проблем з термінами. Коли людина починає працювати вдома, вона змушена рахуватись зі своєю сім’єю. Якщо графіки не збігаються, є маленькі діти (а в них взагалі унікальні й непередбачувані потреби) чи хворі родичі, отримуємо додаткові причини для стресу. Втім, є спосіб його оминути. Якщо специфіка роботи працівника не потребує контролю робочих годин, зробіть робочий графік гнучким: дайте можливість виходити з дому, узгодьте конкретні проміжки часу для обговорень й орієнтуйтесь на факт/якість виконання завдань, а не на час їхнього завершення.

Найперше — не демонізуйте відпочинок. Особливо своїм прикладом: йдіть у відпустку нарівні з командою, не соромтесь брати вихідні за потреби. Поясніть на прикладі спорту, що перерва — невіддільна частина будь-якої роботи. 

Також важливо не давати працівникам провалюватись у стан гвинтика, від якого нічого не залежить: залучайте їх до обговорення рішень, деякі приймайте виключно колегіально більшістю голосів, щоб підвищувати самоцінність та впевненість.