Автоматизація елеваторів та зернових терміналів

Для ручного обслуговування зернового терміналу потрібні десятки професійних співробітників, які повинні контролювати доступ транспорту, процеси заїзду, навантаження та розвантаження, температурний режим, вагу продукції та безліч інших параметрів. Все це створює величезне фінансове та кадрове навантаження на компанію, а отже призводить до підвищення цін на її послуги та зниження конкурентоспроможності.

Програмне забезпечення для автоматизації зернових елеваторів інтегрується з усіма системами терміналу та виконує поставлені завдання автоматично в режимі реального часу. Це допомагає оптимізувати більшість внутрішніх процесів компанії та скоротити штат найманих працівників до кількох операторів.

Систему для автоматизації елеватора можна представити як єдиний інформаційний простір, який обслуговує всі об’єкти компанії незалежно від того, наскільки вони територіально віддалені один від одного. Вона може складатися з одного або декількох програмних рішень, які безшовно пов’язані між собою та діють як єдиний механізм завдяки одному хмарному центру обробки даних та використанню централізованої бази даних.

Наприклад, до програмного комплексу можуть входити окремі програми для перевіряючого персоналу, логістів, водіїв, системи для вагогабаритного контролю, СКУД та інші, залежно від потреб бізнесу.

Розглянемо основні функції, які можуть виконувати системи автоматизації:

• Збір та обробка даних з різних подій у режимі реального часу.

• Фото та відеофіксація курсуючих транспортних засобів на території підприємства, з прив’язкою до електронного документа.
• Автоматичне формування талонів про зважування.
• Прямий друк платіжних документів та протоколів.
• Ідентифікація подій та автоматична реакція на різні збої у роботі обладнання.
• Формування гнучкої системи побудови звітів з можливістю подальшого експорту даних.
• Віддалений контроль та керування компонентами системи через зручний інтерфейс.

Автоматизація роботи елеватора виконується відповідно до технологічних маршрутів та бізнес-процесів кожної окремої компанії, тому функціонал і можливості різних програмних комплексів можуть відрізнятися.

Як уже говорилося вище, автоматизація логістики елеваторів та зернових терміналів може містити цілий комплекс програмних рішень. Отже, вибір технологічного стека залежить не тільки від завдань, які виконуватиме ПЗ, але також від платформи розгортання:

• Веб-платформи. Для розробки frontend-частини можуть використовуватися статичні технології – HTML, CSS та JavaScript, або реактивні – фреймворки Vue.js та React.js. Перевага реактивних технологій полягає в тому, що вони здатні обробляти частину даних самостійно без відправки на сервер, що значно прискорює роботу ПЗ.

Реалізація backend-частини може будуватися різними мовами програмування та їх фреймворками: PHP та Yii2/Laravel, Python та Django/Flask, мовою Java або платформою Node.js.

• Мобільні додатки. Такі програмні рішення встановлюються безпосередньо на смартфон користувача та працюють без використання браузера. У виробництві можуть бути задіяні нативні технології: для IOS — мова Swift, а Android — Java/Kotlin. Однак найбільш переважними є фреймворк Flutter і мова Dart, за допомогою яких можна створювати крос-платформні програми, що працюють на обох операційних системах.
• Десктоп. Розробка настільного програмного забезпечення здійснюється мовою PHP та його фреймворках Yii2/Laravel, а також мовою Python та фреймворками Django/Flask.

Програмні комплекси для автоматизації роботи терміналів – це складні та високонавантажені проєкти. Процес розробки складається з кількох послідовних етапів.

Етап 1. Збір інформації

Перш ніж розпочати розробку проєкту фахівці виконують внутрішній аудит компанії, вивчають її технологічні та бізнес-процеси, а також проводять обговорення із замовником, щоб визначити його потреби та очікування від майбутнього ПЗ.

Етап 2. Технічна документація та проєктування

Технічна документація – це фундамент, який допомагає створити зручне та продуктивне програмне забезпечення.

На цьому етапі виконується стратегічне планування проєкту: визначається технологічний стек, розробляється архітектура інтерфейсу і створюються прототипи окремих сторінок ПЗ, з описом функціонала, що розміщується на них.

Професійне проєктування допомагає зробити складні речі простими та зрозумілими для кінцевих користувачів. Це означає, що в майбутньому компанія зможе суттєво скоротити час на навчання та адаптацію персоналу, а також підвищить продуктивність його роботи.

Після формування технічної документації фахівці розраховують час, необхідний на реалізацію такого проєкту та визначають вартість робіт, яка надалі узгоджується із замовником.

Етап 3. Розробка дизайну

UI-дизайнери розробляють зовнішній вигляд програмного забезпечення та відповідають за його відображення на різних пристроях. Дизайн може створюватися повністю з нуля, проте це не завжди доцільно, оскільки на ринку існує безліч готових патернів і шаблонів, які допомагають суттєво прискорити виробництво, не впливаючи на якість фінального результату.

Етап 4. Реалізація frontend-частини

Фронтенд — це зовнішня частина програмного забезпечення, яка виконує роль сполучної ланки між користувачем та бекендом.

Вона отримує запити від клієнта, частково їх обробляє та передає на сервер, після чого виводить отриманий результат у зручному для сприйняття форматі. У процесі реалізації фронтенду фахівці використовують дизайнерський макет і трансформують його в програмний код, зрозумілий для різних операційних систем і платформ.

Крок 5. Реалізація backend-частини

Backend розміщується на віддаленому сервері та відповідає за всі внутрішні процеси системи автоматизації терміналів. На етапі виробництва цієї частини розробники пишуть програмний код, що визначає логіку роботи функціоналу, створюють бази даних та виконують усі необхідні інтеграції зі сторонніми сервісами за допомогою API-інтерфейсів.

Крок 6. Тестування

Коли технічна розробка завершена, фахівцям потрібно переконатися, що програмне забезпечення працює без помилок і так, як це було задумано на стадії планування. Для цього проєкт передається до QA-відділу, де проходить ретельне тестування.

У разі виявлення проблем формується баг-репорт, після чого ПЗ повертається на доопрацювання. Після внесення коригувань виконується повторне тестування, яке дозволяє переконатися, що помилка справді була усунена.

Крок 7. Технічне обслуговування та розвиток

Після введення системи автоматизації в експлуатацію робота над її розвитком не припиняється. Це пов’язано з тим, що після початку практичного застосування ПЗ користувачі можуть виявити приховані помилки, які були не помічені на етапі перевірки. У разі таких ситуацій розробники оперативно встановлюють і усувають причину виникнення проблеми.

Крім того, бізнес постійно розвивається і згодом може знадобитися розробка нового функціоналу або вдосконалення існуючого.

Важливо те, що для цього компанії не доведеться замовляти створення нового ПЗ. У такому разі розробники можуть реалізувати окремий патч з потрібними оновленнями, який буде досить просто інсталювати в діючу систему, не перериваючи її на тривалий час.

Створення ефективних програмних рішень для автоматизації елеваторів потребує як високої експертизи розробників, а й розуміння внутрішніх процесів цього бізнесу. Фахівці AVADA MEDIA мають всі необхідні навички і готові застосувати свій досвід для реалізації вашого проєкту.

Замовивши розробку програмного комплексу в нашій компанії, ви зможете автоматизувати більшість технологічних процесів, включаючи контроль доступу транспорту, відстеження температурного режиму, створення електронної черги щодо завантаження та вивантаження продукції та ведення документообігу. Це допоможе підвищити економічну ефективність вашого бізнесу та скоротить витрати, пов’язані з організацією роботи великої кількості персоналу.